У ХудГрафі покажуть science art Аскольда Кучера

Експериментувати з новими медіа, зокрема з відеокамерою, українські художники починають на початку 1990-х років. На сьогодні вітчизняний медіа-арт представлений достатньо великою кількістю жанрів та імен, однак ім’я Аскольда Кучера займає в ньому особливе місце. До появи його ультразвукової графіки в Україні не існувало художників, що працювали б у жанрі science art’у. Science art (або bio art) існує у світовій художній практиці досить давно і з’явився він або завдяки доступу художників до наукових лабораторій, або через цікавість науковців до художньої практики, бажання винести прекрасні образи науки у споглядальний простір мистецтва. Яскравим прикладом перших є багаторічна плідна співпраця Джо Девіса з MIT Media Lab (США), останніх – група вчених і інституція SymbioticA в університеті Західної Австралії.

Художня практика Аскольда, як і творчість Орон Каттс та Іонат Цурр (SymbioticA), пов’язана з його науковою медичною практикою. Однак, безумовно, його інтерес до прекрасного у науці виникає не на пустому місці – з дитинства Аскольд ріс у родині, що займалася колекціонуванням живопису та представниками якої були художники, сам Аскольд з юнацьких років займався малярством та писав поезію. Він належить до тієї рідкісної категорії вчених, які, помічаючи художній потенціал наукових образів, виносять їх зі сфери in vitro у сферу in vivo. Science art Аскольда у різних його формопроявах – відео-арту, лайтбоксів, надрукованих скріншотів – може бути визначений як експресіоністичний абстракціонізм. Експонати персональної виставки Аскольда Кучера – це scientia perfecta, досконале знання, краса якого доступна тепер жадаючому прекрасного.

Про свій творчий процес Аскольд Кучер говорить так:

«Коли я перебуваю у своєму сонографічному живописі, то не знаю, що роблю. Лише коли твір є готовий, я можу сказати чим займався, що робив і чого шукав. Не треба боятися внесення змін, руйнації кольору і форми, тому що у кожного мистецького твору є своє особливе життя. У процесі натхнення я намагаюся дозволити цьому містичному життю проникнути до моєї свідомості. Тільки тоді, коли я втрачаю контакт з живописом, результатом стає безлад. Інакше у натхненні чиста гармонія, легкість і невимушеність».

Куратор проекту «Scientia perfecta»  –  Яніна Пруденко